Відходи в найсухішій неполярній пустелі у світі
У запиленому куточку пустелі Атакама — найсухішої неполярної зони Землі — лежать купи використаного одягу, вицвілий і обірваний під пекучим сонцем. У мішках — медичні халати, робочий одяг і предмети фаст-фешн із цінниками. Все це прибуває через Ікіке — або перепродається, або викидається й накопичується в нелегальних звалищах, які іноді спалюють, спричиняючи забруднення.
Законодавчий крок до відповідальності
Міністерство довкілля Чилі оголосило текстиль пріоритетною категорією у законі про розширену відповідальність виробників (EPR). Імпортери тепер мусять звітувати про кількість одягу, що ввозиться, і на черзі суворіші правила.
Циркулярний підхід — ремонт, повторне використання, переробка
Чилі запровадить публічну політику для текстилю в рамках циркулярної економіки. Мета — знищити звалища в Атакамі та поширювати культуру ремонту, повторного використання й переробки. За словами Беатріс О’Браєн із Fashion Revolution, це перехід від лінійної моделі до стійкої.
Імпортний тиск та локальні наслідки
Понад 90 % текстилю в Чилі імпортується, країна — четвертий найбільший імпортер секонд-генд одягу у світі, понад 123 000 тонн на рік. Найбільш постраждалі регіони — північ: Альто-Осписьо та Ікіке.
Від зони вільної торгівлі до пустелі
У безмитній зоні Ікіке імпортери сортують одежу. Придатні речі йдуть в аутлети чи в Сантьяго, іноді назад за кордон. Низькоякісні — на ринки Альто-Осписьо або на звалища, іноді спалюють, викликаючи токсичний дим.
Поворотний момент для Латинської Америки
Закон EPR діє з 2017 року — охоплює шини, батареї тощо. Тепер — і текстиль. Міністерка довкілля Майса Рохас заявила, що виробники більше не можуть ігнорувати вплив невикористаного одягу на довкілля.
